Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відроджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
оживляти — 1) = оживити (робити знову живим померлого / повертати до життя тяжкохворого), відживляти, відживити, воскрешати, воскресити 2) = оживити (виводити із стану фізичного й духовного пригнічення, занепаду), відроджувати, відродити, о(б)новляти,… … Словник синонімів української мови
відроджуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до відроджувати 1) … Український тлумачний словник
відродити — див. відроджувати … Український тлумачний словник
обновляти — я/ю, я/єш і обно/влювати, юю, юєш, недок., обнови/ти, новлю/, но/виш; мн. обно/влять; док., перех. 1) Усуваючи пошкодження, руйнування і т. ін., надавати чому небудь старому вигляду нового; оновляти. 2) перен. Змінюючи, поліпшувати що небудь,… … Український тлумачний словник
реанімувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Піддавати реанімації (у 1 знач.), відновлювати основні життєві функції організму; оживляти. 2) перен. Відновлювати, відроджувати що небудь … Український тлумачний словник
відбудовувати — відбудувати (повертати до попереднього стану що н. пошкоджене, зруйноване), відновлювати, відновляти, відновити, відроджувати, відродити, поновлювати, поновляти, поновити, воскрешати, воскресити уроч … Словник синонімів української мови
